Кімната душі
А тепер уявіть таку ситуацію,в кімнату впускають десяток дітей...років 6-8...без нагляду та застережень,вони чинять там повний безлад,розкидують речі, нищать все,та ламають!
В той час ми не зважаємо на це,адже це діти,або просто це відбувається не на наших очах!
Так чи інакше, в кінці нам доводиться розгрібати цей бардак,розставляти все на свої місця,але на жаль,не все вже буде так,як було до цього!
А тепер уявіть,ця ситуація твориться кілька разів..поспіль...що врешті решт залишається від кімнати?!
Вона вже не така комфортна та затишна! Ми вже не отримуємо відчуття затишку! А насамперед,нам вже просто не хочеться запрошувати гостей!
А душа - та сама кімната!
І часто тими дітьми стають люди,на яких покладаємо надто багато надій!
Та через надіту ними маску,ми не бачимо їхнє істинне лице!
В цей же час вони спустошують нашу душу,а ми ж просто милуємось,їхньою присутністю!
"Погостювавши" вміру, вони гордо йдуть,без прощання,натомість залишають безлад,бруд,розбиті "речі",якими виступають наші мрії та надії.
Просто йдуть,залишивши нас на самоті,з оцим безладом,який довгий період часу нам не вдається виправити!
Час проходить,все відбувається таким же чином,тільки кімната,вона знищується чим раз більше!
Настає такий момент,що з неї вже нічого не залишається!
І якби нам не хотілось впустити когось нового, нічого не вийде!
Адже душа розбита,знівечена і схожа на смітник, який нікому не принесе користі!
Зате слугуватиме урною для чужого сміття,яке всі охоче злиють саме тобі!
Щоб тільки можливість випала!
А навіть якщо й трапиться людина з бажанням навести порядок, душа не впустить її!
Тримаючись за правий бік,вона суворо кивне на вихід!!!
Ми ж самі...закриємось в собі,без табличок,попереджень для інших...просто змінимо режим "жити" на "існувати"...з великою диркою в грудях...будемо викарбовувати кожен наш крок...прикривши ту дирку двома руками!
Адже те,що розбито одними,іншим вже не склеїти!
(с) Андрій Петльований
шматочок думки,яка переслідує вже довший час
AngelofHope
11
0
18
Проза | Версія для читання 08 лют 2013 о 07:41
Allochka
Критика
Ваша проза філософська. Цікаве і доречне порівняння нематеріального (душі) з матеріальним об'єктом - кімнатою. Дійсно, усім нам досить часто доводиться роботи "генеральне прибирання" у своїй кімнаті-душі, але не завжди ми цілком задоволені його результатами. Гарний твір, незважаючи на певні мовні огріхи.
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
