Просто він закохався в іншу
І тепер із нею всі дні.
З нею вночі розділяє тишу,
А до мене приходить в вісні.
Я вважала, що це минеться.
Вже пройшло місяця пів.
А як згадаю - серце схвильовано б’ється,
Прагне повернення днів.
Хоча я не пробачу, напевно,
Бо дуже боляче він зробив.
І тому я плачу даремно,
Адже він мене не любив.
Я записую вірші для нього.
Задля посмішки своїх мрій,
Щоб не образив він більше нікого,
Не руйнував дівочих надій.
DakotaGun95
8
1
18
Поезія | Версія для читання 12 лют 2013 о 06:04
Здається мені, що Ви не так давно почали писати. А ті рядки, які виклали сюди - насичені емоціями нерозділеної юнацької любові. Особисто мені вже трохи набридли скиглення про те, хто скільки виплакав сліз через якогось виродка, як погано він вчинив і яке життя несправедливе. Подивіться на ситуацію з іншого брку! Спробуйте писати більш метафорично, гадаю, це буде непогана ідея. Хоча... кожному своє.
Подібні роботи
