МОГИЛА ПОВСТАНЦЯ
був-бо один, як перст.
З серця останнiм криком
вирвався в небо хрест.
Чеку зiрвав з гранати,
"Я не здаюсь!" — кричав...
Вiн не хотiв вмирати:
вдома ждало дiвча.
…Чи не її хустину
видно бiля хреста?
"Вмер вiн за Україну", —
шепчуть її вуста.
Мріють над ним в блакитi
барви від хоругов,
та червонiють квiти,
як незасохла кров.
МІРА
8
0
18
Poetry | Reading version 08 dec 2011 at 23:46
Anonymous author
Critique
Зворушує образ полеглого юнака - незламного й нескореного патріота-борця, який поклав на олтар Вітчизни найдорожче - власне життя. Похвально, що у вірші наявні символи - хрест, хустина, хоругви, червоні квіти (мабуть, маки). Самі ці символи супроводжували козаків, які теж боролись і гинули за Батьківщину.
Similar works
