Вето

image
Любов між нами загусла мов желе
Повітря пахне твоїм волоссям
Шматок би відрізати слово-ножем
Чи поцілунком десяту долю

Закриті очі - зашторені вікна
Давно час вийняти з резетки шнур
Нас це напруження хоче скорити
З останніх сил видихаю, й мовчу

Вдихаю тяжко, і болять легені
Не розуміти, ось що справжній біль
Коли горять руки серцем натхненні
А на торканнях вето "він не мій"....

Найбільша зрада, коли самій собі
Я не люблю тебе ні на трішки
Це помилковий код в моїй голові
І я зітру його, чимскоріше

***

А ти зникаєш, як обіцяв
Повітря знову легке, жаль прісне
Я відкриваю повік анклав
Легені вчаться дихати киснем
land icon
17
view icon
Поезія | Версія для читання 17 лют 2013 о 10:29
мітки: вірш, поезія
She
зачаровує
17 лют 2013 о 11:19
з римами можна було б ще помудрувати, а так сподобалось, особливо останні рядочки
18 лют 2013 о 17:37
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2021