Я вам писал

Я вам писал – так трепетно, с надеждой.
Не видя вас, я вас обожествлял.
Я представлял овал лица ваш нежный,
Как персик или сливу, ваш овал.

Я вам писал, а вы не отвечали.
И телефона вашего не знал.
Но звал меня в неведомые дали.
В любовный рай овал. Я наповал

Сражен мечтою. Где вы, где вы, леди?
Пять тысяч роз я бросил бы к ногам
Прекрасным вашим. В том же я уверен,
Что вам не розы, жизнь свою отдам.

Я вам писал. Но перестал. Простите.
А мне, увы, прощенья больше нет.
Меж нами оборвались резко нити.
Все. У меня «заглючил» Интернет.

юмор

Liolina

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 19 лют 2013 о 21:45

мітки: вірш, поезія

Показати всі коментарі (4)

Liolina

рада Вас видеть

20 лют 2013 о 19:08

Анонім Критика

Вірш нагадує російську класику (про велике, але невзаємне кохання) за ритмом, ідейним звучанням. Суттєва різниця полягає хіба що в останніх рядках (коли розвивалась російська класика, то ще не було Інтернету

). Поезія написана у романтичному дусі. Ліричний герой - безмежно закоханий, готовий на саможертовні вчинки заради своєї милої, образ якої теж гарно змальовано. Жаль тільки, що у фіналі він втомився чекати взаємності, за що й просить пробачення у коханої