Я вам писал

Не видя вас, я вас обожествлял.
Я представлял овал лица ваш нежный,
Как персик или сливу, ваш овал.
Я вам писал, а вы не отвечали.
И телефона вашего не знал.
Но звал меня в неведомые дали.
В любовный рай овал. Я наповал
Сражен мечтою. Где вы, где вы, леди?
Пять тысяч роз я бросил бы к ногам
Прекрасным вашим. В том же я уверен,
Что вам не розы, жизнь свою отдам.
Я вам писал. Но перестал. Простите.
А мне, увы, прощенья больше нет.
Меж нами оборвались резко нити.
Все. У меня «заглючил» Интернет.
юмор


Показати всі коментарі (4)


Анонім
Критика
Вірш нагадує російську класику (про велике, але невзаємне кохання) за ритмом, ідейним звучанням. Суттєва різниця полягає хіба що в останніх рядках (коли розвивалась російська класика, то ще не було Інтернету
). Поезія написана у романтичному дусі. Ліричний герой - безмежно закоханий, готовий на саможертовні вчинки заради своєї милої, образ якої теж гарно змальовано. Жаль тільки, що у фіналі він втомився чекати взаємності, за що й просить пробачення у коханої


Анонім, Думаю, у них все - попереду, коли інтернет припинить глючити.
Дуже дякую за увагу. Гарного дня!
Дуже дякую за увагу. Гарного дня!
1
Подібні роботи