Міста
чи то таланти губляться в містах.
Для когось кава й діаманти,
а хтось радіє і синиці у руках.
Міста, мов осінь, дихають в обличчя
даючи спокій та незрозумілий страх,
відлунням в голові співають протиріччя,
й самотність відступає лиш у снах.
Міста завжди чекають осінь
бажаючи побавитись з людьми,-
вони то плачуть, то щось просять
ховаючи таланти до холодної зими.
by Ксенія Завальнюк
LollyPhantom
6
1
18
Поезія | Версія для читання 23 лис 2012 о 20:41
Показати всі коментарі (8)
Анонім
Критика
Гарно на фоні осені ви зобразили вплив міста на людську особистість. Справді, з одного боку, місто - це багато можливостей, а з іншого, - суперечності, які "вимотують" із людини усі "соки", немовби граються з людьми. Головне - знайти золоту середину у цьому, а не повністю урбанізуватись. А щодо рим, то їх варто поправити, особливо у шостому рядку відносно інших.
Подібні роботи
