Лоскотати слонів віником

Я напившись не можу пити. В чому справа? Де тут підвох?
Підступ очевидний. Саботажники заливають не в ту діру
не так як треба і мудрості нема, катма
благенько позіхнувши посивіла
старенька мамина рука.


Друкуй коли вода у моїх долонях
друкуй коли п’єш її поспіхом
це так стильно,
тому що так рідко.

В тебе здається цицьми,
а в мене куріпка.
Вона каже напише спочатку ’борідка’,
а вже потім композиціно розкриєш в сюжеті куріпку.

А я кажу пішла на! Беру віника і йду лоскотати слонів попід одним із численних хоботів нечисленних слонів. Їх би було більше, але вінник то в мене один, та ще й зметений огризок, а не молодиця в розквіті сил.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 25 лют 2013 о 04:30
мітки: вірш, поезія
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024