Міста пам'ятають своїх колишніх

Міста пам'ятають своїх колишніх із замисленими очима.
Таким завжди не легко, завжди не байдуже
і завжди 20, або трохи за.
Їм багато чого не подобається, а увечері мерзнуть руки.
Вони засинають далеко за північ,
пахнуть мріями і літнім сонцем.
Швидкий почерк, холодний чай.
Вони не можуть не любити. Але, не "щось таке, десь біля того",
а по-справжньому, по самі вінця. Такі - завжди по справжньому.
І не просто так.
land icon
18
view icon
Проза | Версія для читання 25 лют 2013 о 20:42
Показати всі коментарі (5)
У цього вже є назва: 'Летаргійна поезія'.
26 лют 2013 о 05:36
Так-так, і власний досвід, і взаємність і (о!), то я тепер ще й поет!)
26 лют 2013 о 20:25
чистий образ, максимум, гарна річ
27 лют 2013 о 01:30
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024