сьогодні зранку
З постілі, гарячої кави,
Зі східців, і як вийшла з дому,
Подвір'я та лави із голубами.
Усе починалось сьогодні зранку
Коли голова спалахнула думками
У вирії смутку,
Що обіймали руками.
Усе починалось сьогодні зранку
Під час колотнечі в душі почуттів.
Ми декілька днів граєм в мовчанку,
Що приховує наш нерозділений гнів.
Усе починалось сьогодні зранку
І мені б залишити ключі,
Щоб постать твоя ще з'явилась на ґанку
І серце відчувало вночі.
DakotaGun95
4
0
18
Поезія | Версія для читання 27 лют 2013 о 06:16
Показати всі коментарі (9)
Так завжди буває!
І це нормально... Майстерність не може прийти в одну мить... А головне - щоб було натхнення і бажання... Наприклад я без натхнення і слова не зможу написати!
І це нормально... Майстерність не може прийти в одну мить... А головне - щоб було натхнення і бажання... Наприклад я без натхнення і слова не зможу написати! 1
Анонім
Критика
Вдала реалізація творчого задуму. Почуття ліричної героїні цілком зрозумілі. От тільки над формою вірша можна ще попрацювати.
Подібні роботи
