***
Забувши всі турботи і печалі
Лиш відчувати подих темноти
Лиш відлік часу у таємній далі...
Це світ - таємна глибина
Це світ - людських страждань і болів\
Цей світ - в якому ми живем
І ми його таким і робим!
Ми творим радість, сум, печаль
Ми вірим, мріємо, надієм
І кожен крок наповнюєм життям
І втілюєм в життя всі мрії.
Любов долає всі кордони
Це почуття не зна границь
Любов здолає першкоди
Для вічності нема границь!)
(с) Red Fox
Red_Forest
8
0
18
Поезія | Версія для читання 28 лют 2013 о 18:58
Показати всі коментарі (4)
Анонім
Критика
Гарно і мудро сказано у Вашому вірші про світ і любов. Згодна із Вами у тому, що світ навколо нас такий, яким ми його зробили. Це аксіома, з якою важко не погодитися. Пораджу Вам дещо поправити: "болю", а не болів;"надіємось", а не надієм, "перешкоди". І ще хочу запропонувати (якщо забажаєте) такий варіант останньої строфи:
Любов долає всі кордони
Це почуття не зна границь
Любов здолає перешкоди
У вічності багато таємниць!
Це, щоб уникнути повтору границь-границь
Любов долає всі кордони
Це почуття не зна границь
Любов здолає перешкоди
У вічності багато таємниць!
Це, щоб уникнути повтору границь-границь
Подібні роботи
