Не в тему)

Так тихо падав перший сніг
Лягав на землю так спокійно
Лишав у серці дивний слід
Ніби він буде там постійно!

То в місто так прийшла зима
Розвіяла усі турботи
І лиш мороз розмалював
Усіі шибки - не було іншої роботи

Стоїш на вулиці сама
Рахуєш без кінця сніжинки
чого стоїїш така сумна?
Навіщо плачеш без зупинки?

Не плач. Поринь у спокій ночі
Забудь образи. Все пройде без сліз.
Ти крок зроби. Ти витраи очі.
То просто падав перший сніг..
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 28 лют 2013 о 20:08
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (8)
AngelofHope, та-та....файно дякую! самій подобається, вдруге на експозицію викладаю (самолюбка, блін)
29 бер 2013 о 06:23
Red_Forest, я так не вважаю,щодо самолюбки)
молодець)
29 бер 2013 о 14:46
Анонім Критика
У Вас вийшло зобразити на фоні першого снігу сльози ображеної дівчини, вірніше Ви вдало поєднали ці два образи. Похвально, що ліричний герой намагається налаштувати дівчину на оптимістичний лад. Але невідомо, що так схвилювало її - невже самотність або образа?! Стосовно орфографії, то будьте уважні: виправте "усі", "стоїш", "витри". А ще: у Вашому творі майже немає пунктуаційних знаків.
02 гру 2015 о 20:42
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024