Я досі вірю, що серп біля моїх яєць!

Тізери: Cерп існує доки ти в нього віриш.

А тобі слабо забрати серп від яєць?

Я прийшов в універиситет і сів у прймальній комісії. Мені ще задовго до вступу казали, що ще з самого народження кожному хлопчику та дівчинці прикладають до яєць серпик. З часом діти підростають, а разом з цим все міцніше лезо притискається до мошонок сотень тисяч мільйонів. Гострота металу, його збудливий полиск і холодок починає просто дзеніти мов піка, коли починається закінчення. ШКОЛИ. Нам сняться кошмари, пристрій все більше муляє і дре труси. Батьки все частіше нагадують нам про нього, по-ночах потай розмовлячи збудженими і вкрадливими голосами про це на кухні. Думаючи що ми спимо. Виявляється усі навколо знають про серп біля яєць. – Це нічого, що ти його не бачиш. Ніхто не бачить. Але він там є. Точно знаю. Тільки деякі здатні побачити, хоча є тисячі, хто кажуть ніби трохи деколи відчувають той металевий присмак.’

Я довго сидів, аж доки про мою присутність згадали, виплюнувши питання про моє ім’ята адресу. – ’Називайте мене тоталітарно-сіра середньостатистична обивательська оболонка. Не особистість, а лише її напівпрозора тінь. Я привид у цій локації. Навколо мене такі самі ледь видимі і ледь вловимі евфемерні бліді сутності, сконані абсолютно і передчасно. Наш світ схожий на країну ЗГАРИЩА, на місто ПОПЕЛУ.’

- Вітаємо, ти взятий на облік, зареєстрований. Наш веензе відкриває передтобою квітучі перспективи перспектив. Ти навіть не уявляєш скільки всього ми тебе навчимо. Отримаєш готові методи, прийоми, інструменти, технології, підходи. Із здобутими знаннями ти будеш почуватися впевнено як замурований в бетон акробат. Вкраплення досвіду в океан твоїх знань буде настільки органічним, що аж непомітним. З таким рівнем ти просто самою лише теорією винесеш за дужки практику і так житимеш всі віки і нині і прісно. Тобі не буде діла до як чириків на сраці, бунтарів, всіляких вискочок, пройдох-новаторів, антисистемних позерів і псевдо-бунтарів. Тобі нема діла до інфантильних анархістів із нахилами до імбіцильності.

Колись навіть рано чи пізно прийде час і ти досягнеш рівня, за яким буде лише одне розуміння, воно константне. І вже не буде місця сумніву, і внутрічерв’яки перестануть мати що точити. Справжність як холодна вода змиє твоє обличчя. ТИ НАРОДИВСЯ ВДРУГЕ.’

Перестаю вслухатися, маю подумати.

ХЗ є той серп чи нема, але тут люди вже через дипломи гризуть горла свому часу, п’ють кров своїм мріям, жеруть плоть своїм прагенням.

P.P.S. Я кидаю виклик. Хай рубають яйця – коли вони впадуть на землю, я вже не пропаду без диплома.
деградація освіти, застій феномену університету, вища освіта як профанація, інерція молодих поколінь, послух батьків як самозгуба
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 бер 2013 о 00:42
мітки: проза
давай я стану сторінкою твого оргазму і наші тіла колихатимуться від потоку грайливих хивль... думки металевого смаку ...місто окуте попелом догорає... кривавий кошмар додає шарму ...і сіра оболонка зникла у жертовній плоті ... дикість додає ефекту... )
06 тра 2013 о 02:30
lesya, Я впорсну в тебе іржу, що змастить стегонне бадилля,
ти її, - наче під камінь ікру - а там мохом збезчещений краб -
то мій галімо-найкращий друг, бо в коханні давно наче у дзбанку - дзюри.
06 тра 2013 о 07:44
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024