Замальовка під горіхом

Кривавий слід пускає слину Явдоха дихає в калину, ламаючи за спину ноги. Хто дишло поламав, голоблі завертаючи у гречку? То криголам і трусопряд, що кучерями лоскотає вівці.

Я для тебе буду лисим, Або хоч – побрию і навіть вмиюся Я для тебе готовий не те що зизом, Гейби вовком на всіх дивитися.
Ти для мене ще будеш хмизом,
Як і вчора- волога і затхла Я повішу тебе на карнизі
Споглядатиму нині і завтра.

Поки ти не розірвеш кризу
І запхаєї їй в рота капці. Я свербітиму і питатиму,
Ти сверлітимеш і тікатимеш В мене будуть думки крилатими
А у тебе між грудями пахощі.

Щойно діти в дворі загралися Серед дня розпалили вогнище Але й тут то у раз схаменулися Враз опісялись – … затушилося. Знов розпалюють невгамовники.

Раптом звідкись з-за паркану звявилося злоцице дівище І діда сірого, що аж прозорого, гойдавсь на лавочі Огріла цицею-веслом. Дід захрипів, прокашлянувся, простягнувся…з півночі на південь нестерпний сморід юридичної несправедливості. Усім аж млосно поставало, аж так що зжовтіла трава.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 бер 2013 о 00:54
мітки: вірш, поезія
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024