Замальовка під горіхом
Я для тебе буду лисим, Або хоч – побрию і навіть вмиюся Я для тебе готовий не те що зизом, Гейби вовком на всіх дивитися.
Ти для мене ще будеш хмизом,
Як і вчора- волога і затхла Я повішу тебе на карнизі
Споглядатиму нині і завтра.
Поки ти не розірвеш кризу
І запхаєї їй в рота капці. Я свербітиму і питатиму,
Ти сверлітимеш і тікатимеш В мене будуть думки крилатими
А у тебе між грудями пахощі.
Щойно діти в дворі загралися Серед дня розпалили вогнище Але й тут то у раз схаменулися Враз опісялись – … затушилося. Знов розпалюють невгамовники.
Раптом звідкись з-за паркану звявилося злоцице дівище І діда сірого, що аж прозорого, гойдавсь на лавочі Огріла цицею-веслом. Дід захрипів, прокашлянувся, простягнувся…з півночі на південь нестерпний сморід юридичної несправедливості. Усім аж млосно поставало, аж так що зжовтіла трава.
Подібні роботи