Рояль
Старий рояль.
Рипить педаль,
А клавіші
Посипались
Від часу...
Зітру із нього пил
А разом з ним-
Свою печаль...
Зіграю вам
Мелодію
Прекрасну…
28.03.2012
© Andriy Oleskiv
Antologic
6
1
18
Поезія | Версія для читання 02 гру 2012 о 23:26
кілька рядків, а стільки емоцій передають... аж уявляється старий, припалий порохом рояль, який все-таки не втратив свого голосу 
1
Allochka
Критика
Слова Вашого вірша переконливо стверджують думки: справжнє мистецтво не підляє знищенню часом; прекрасне ніколи не старіє, майстерність не нівелюється з плином літ. Потрібні тільки люди, що охоче творитимуть його.
1
Подібні роботи
