Кто же ты?
Я слишком долго жду ответа!
Иль порожденье темноты,
Иль может соткан ты из света?
Ответь, пожалуй, ты не мне,
Перед собою стань же честным.
Как взрыв в кромешной темноте
Ты гадким будь и будь прелестным.
Ты ведь такой же как мы все.
Ты - человек, ты - раб ошибок.
И свой мирок во всей красе
Ты разрушать уж очень шибок.
Давай же.. рви, метай, кричи!
И отпусти, что тебя гложит.
И так отыщешь ты ключи
Души своей. Это поможет..
11.06.2011
ManVector
5
0
18
Поезія | Версія для читання 02 бер 2013 о 20:01
Анонім
Критика
Похвально, що Ваш ліричний герой занурився у самопізнання. У вірші вдало розставлено філософські акценти: пізнай самого себе, будь чесним із собою. Це дуже важливо, що й підтверджує актуальність вірша. Адже часто ми нехтуємо цими загальнолюдськими правилами і втрачаємо себе, руйнуємо свій внутрішній світ 
Подібні роботи
