Давай перейдемо на "Ви"
Пробач, я знаю, я уже іду...
І зачинилися навік ворота раю -
Це ж я сама собі накликала біду.
Мене ти знать ніколи не захочеш,
Але казав колись таки любив.
Тепер чужі, чужішого не маю,
Тебе не слухала, а ти ж мене просив.
Тож марно сподіватися не буду,
Давай тепер перейдемо на "Ви" .
На вас я права більше вже не маю
Ви щастям у житті моїм були.
alina_golyk
11
0
18
Поезія | Версія для читання 04 бер 2013 о 04:51
Показати всі коментарі (6)
Погоджуюсь з словами пана Ілька
Якби захотіла виразити деякі свої емоції, то зробила б це схожим чином Файно є 
Якби захотіла виразити деякі свої емоції, то зробила б це схожим чином Файно є 2
Анонім
Критика
Правдиво відтворено у вірші момент певного "віддалення" одне від одного ще зовсім близьких одне одному людей. Зазвичай переходять на "ти", а тут - на "Ви", чим і є особлива Ваша поезія. Похвально, що у фіналі зазначається, що лірична героїня все-таки пізнала справжнє щастя
Подібні роботи
