Як холодно...

Як холодно...
Одному - засинати !
Сьогодні знову сам,
В мріях буду - літати !

На білій стелі,
Не появляться зірки !
Вони від мене,
Так далеко, як і ти !

Як хочеться...
Тебе міцно - обняти !
Накривши ковдрою,
Своє тепло - відати !

І поцілунками,
Вивчати твоє тіло !
Ой, як самому,
Мені - надоїло !

© Кухта Богдан.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 07 бер 2013 о 06:36
мітки: вірш, поезія
Просто і неперевершено !
07 бер 2013 о 18:46
Анонім Критика
Ваш ліричний герой, втомлений від холоду самотності, натуралістично описує свої прагнення. Він живе оптимістичними мріями і надіями. І поправте: "відДати"
18 гру 2015 о 20:44
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024