Дивився він їй в очі
Чому серце стукоче не так як він хотів,
Чому лише той погляд у пам’яті засів,
Чому коли був з нею, час швидко так летів
Коли він поряд з нею, то світу вже нема
Для нього доля була, на двох лише одна
І відданість на завжди, це не прості слова
Які він був готовий сказать на всі віка.
Для нього вона була, мов ангельська рука
Вона, лиш його доля, навіки й лиш одна…
Та щастя схоже казка, кінець йому настав
І він це зрозумів, коли її ховав…(((
Цей день, він не забуде, бо долю погубив
Його кохання, сонце, автомобіль убив
Змиритись з цим так важко, що вам й не передать
З роботи як приходив, спиртним лише вбивавсь…
Нема уже нічого і барви у житті,
Для нього втратять колір і стануть сірі дні.
І та межа між ними її він перетнув
Із мосту він бездумно, в ріку швидку стрибнув…
Та схоже плани в Бога, на нього ще були
Життя йому вдалося, своє уберегти.
І ті фізичні травми, вони всі заживуть
Однак, те що на серці, не зможе він забуть
В момент його фатальний, побачив він її,
Ту, що нажаль не зміг, від смерті вберегти,
Обняв її так міцно і не відпускав
Її солодкий запах, він знову пригадав
Привіт!) моє кохання, промовила вона
Чому ти це зробив, не розумію я,
Тобі ще треба жити, твій час ще не настав
А ти усе покинув, чому ти руки склав?
Твій біль я відчуваю, та має час пройти
Знай що тебе чекаю, та мусиш далі йти…
… і фото він тримає, а там вони разом
Її він ще кохає хоча вже час пройшов…)
Про вічне кохання...
Показати всі коментарі (5)
Анонім
Критика
Вашу поезію можна назвати одою вічному коханню, адже справжнім кохання є тоді, коли закохані бажають одне одному щастя навіть тоді, коли вони не разом. У цьому сюжетному вірші Ви вдало продемонстрували, як кохання може повертати до життя. Єдине, що потребує корективів, це пунктуація. І ще виправте "на всі вікИ" - кінець другої строфи, "на жаль" (окремо) - сьома строфа другий рядок,
1
Подібні роботи