Веселе День Народження ( Чорний гумор) одна з версій.

Короче жив хлопчик. І жила ще дівчинка. Ще жила, так. Не вмерла, нє.
Ну і жили вони в доброті і злагоді, як морозиво і ложка. Росли разом, вчились в одному класі, любили шансон і ретро, проводили час під дощем, потім приходили додому, і їх батьки били тапком, бо нєхєр гуляти по болоті. Ну от. Все ніби добре. Хлопець часто їй писав вірші, запрошував гуляти, співав пісні. Вона йому дуже подобалась і вона знала про це. Минав час, йшли роки. Хтось вмирав просто так, хтось для потіхи. Короче світило сонце. Сонечко усміхалось і тішилось що тепло. Але мова не про кончінє сонечко. Ось.
І настав прекрасний день у її житті. Їй виповнилось 18. І вона була дуже щаслива. Але у цей день вмерла її улюблена собачка. Ну без того, вибачте ніяк. Всі тішились бо свято. Мама робила їсти, пекла пляцкі, і чуть не спалила хату. До кухні зайшов п'яний батько і назвав маму курвою. Але добре що їхня дочка це не чула. В неї ж свято. Вона щаслива. Ну от. Гості мали прийти на шосту годину. Але один гість випадково, наголошую, випадково впав з моста і зламав собі палець на правій руці. Його доставили в госпіталь, де він вмер від переливання крові. Але то не важливо.
Ну ось. Годинник пробив шосту і впав батькові на голову. В цьому він звинуватив маму і дав їй в око. А та з плачем поїхала до своєї мами в село.Але дочка цього добре що не знала. Вона ж щаслива зараз.
По троху збирались гості на гостину. На столі було багацько смакоти: олів'є, канапки на будь-який смак, вилки, оселедець, ковбаски, кіт. КІТ? Кота зігнали ляпасом по сраці. Ну от, всі сіли і почали вітати імениницю! Перший почав хлопець з дибільною зачіскою.
-Кать, я тебе вітаю. Будь щаслива! І знаєш що головне? Ну от знаєш що? Не вмирай Кать! Не здихай! Не вмирай! - і хлопця вивели в туалет. Бо казав що він не то. Але то таке. Не важливо.
Ну і тут підходить до іменниниці той самий хлопець, з яким вона провела своє дитинство і зараз дружно дружить.
-Кать, я тебе вітаю. Я хочу щоб ти була...
Але тут з криками влітає хлопець з дибільною зачіскою:
-Катька! Ну не вмирай!!! Не треба! Ні!! Не здихай! - Його знову вивели.
Якось тут було не так. Але той хлопець продовжив:
-Я хочу щоб ти була щасливою. Ти дуже хороша. В тебе гаряче серце, у тебе добра душа. Твоя посмішка прекрасна. Ти дуже хороша людина. Спасибі тобі що ти є... - Серце хлопця прискорило рух...
І після таких приємних слів вирвало кота у кутку кімнати. Він з'їв щось не те. Дівчина подякувала хлопцю. Вона догадувалась що він її кохає. Це навіть було видно. Далі ще вітали різні там люди. Але то не важливо.
"З дому ввечері тікали, повертались вранці. Бо всю ніч протанцювали божевільні танці" - І ось почалось справжнє свято у кімнаті. А тим часом, на першому поверсі, трохи вмазаний батько сварився по телефону з мамою, яка дзвонила із села:
-Як ти смів на мене руку підняти , ти сволота? - Плакала мама у трубку.
-Закрий рот скатіна! Ти дура, чуть кухню не спалила. От курва, приїдеш тільки мені, в стайні закрию. Будеш з Чарліком жити, лахудра.
Розмова тривала ше довго. Але то не важливо.
Всі трохи вже була теж вмазані, вино та горілка давали про себе знати. Хлопець сидів за столом, колупав щось у тарілці. Йому було трохи боляче. Він любив Катю. Просто боявся про це якось їй сказати. Боявся невзаємності. Але якось відкинувши такі думки, він заставив себе повеселитись. Але все обірвалось, як фальшива струна, коли хлопець помітив як до Каті, трохи нагло залицяється хтось з її друзів. Хлопцю було боляче, але очі навіть не закривались, він продовжував дивитись. Ще кілька секунд, і Катя з цим не знайомцем почала цілувати. Не можливо передати що він відчував у цей момент. З нервів, хлопець наливає собі 200 грам горілки, додає 100 грам вина і випиває все це за кілька ковтків. А тоді з жалем, ненавистю йде до якоїсь подружки і танцює. Але тут до кімнати вбігає хлопець з дибільною зачіскою:
-Кать, щоб ти здохла! Чи нє? Чи я щось переплутав? А нє, Кать, живи вічно! Вічно! - Тепер цього придурка остаточно вивели. А тим часом батьком вже подавав на розлучення. Але добре, що донька не знає. Вона зараз щаслива. Але і це тепер мабуть не важливо.
Північ. По троху ніч наганяла на сон. Всі по трохи розходились. Катя, помітила, що немає того хлопця. Вона опитала всіх своїх друзів про нього. Але ніхто не бачив як він пішов...
На наступний день вона телефонувала до нього. Але відповіді не було. Писала в інтернеті, він не відписував. Приходила до нього додому, але його мама казала що його немає. І вона поверталась до себе, а хлопець дивився з вікна байдужим поглядом, він проваджав її. Непотрібна вона йому.
Через тиждень вони якось випадково зустрілись. Дівчина зраділа і підійшла до нього:
-Максим, ти де пропадаєш? До тебе не додзвонитись!
Хлопець дивився на неї байдужим поглядом. Серце стукало в ритм. Воно також відчувало огиду до неї. Все оте кохання, як вітром здуло. Ніж спину. Йому згадався цей момент, як вона цілувалась з іншим. І було таке відчуття, ніби ти стрибнув у прірву. Дуже було боляче. І тоді хлопець відповідає. Але вмить хлопець передумує відповідати і б'є ту дівчину по голові ковалдою і ламає череп. Тоді ламає руки і ножки. І йде додому слухати Би-2. Вчора він познайомився з іншою.
Звісно тут мала бути інша, романтичнка кінцівка. Тільки автору просто набридає щось придумувати, бо вже немає часу. І йому впадло ще щось писати. Маємо що маємо. Ось