Дорога, де мріями пахне повітря
Я й вітер.
На ній, цій дорозі, так мріями пахне
Повітря.
Де прірва, де небо високе, що манить,
Не знала.
Хто взяв мої крила? Над прірвою в небі б
Літала.
У небі б літала, та щось не судилось.
Несила.
Десь крила легкі я зламала. Згубила
Я крила.
Дорога ховається за горизонтом.
Не плачу.
Колись стану пташкою. Небо глибоке
Побачу.
Liolina
9
1
18
Поезія | Версія для читання 15 бер 2013 о 21:18
Показати всі коментарі (6)
Allochka
Критика
Оригінальна форма вірша, окрилена поезія. Очевидно, лірична героїня загубила свої крила десь у прірві. Тому хочеться, щоб вона їх віднайшла і завжди відчувала крила за плечима
Подібні роботи
