хмари білого наливу
і покотилися від вітру в сиву даль.
Під сонцем гралися, з пташками прилетіли,
вночі краплинами упали на асфальт.
Так день у день мінливо світом вирували.
Щезали часом на якісь прості два дні.
Та коли янголом ми неба діставались -
вони на рік сонячну гавань затягли...
Lina_Bila
9
0
18
Поезія | Версія для читання 18 бер 2013 о 18:18
Подібні роботи
