Увидеть в зеркале твой взгляд
Вгляделась пристально. Вдруг четко вижу я
Глаза, что кажутся знакомыми, родными.
И перепутать их с другими мне нельзя.
И две свечи стоят у зеркала, что тайны
Хранит прабабушки и бабушки. Века
Сокрыли их судьбу, их радости, печали.
О них мне не сказало зеркало пока.
Зато сказало о тебе. А я не знала,
Что, незнакомый, ты появишься в ночи.
Сейчас ты – призрак, ты – мираж, пока – загадка.
Таинственен и призрачен огонь свечи.
А завтра будет день. И снова – будни, будни…
Кругом – бегом везде успеть, вперед – назад.
Но в глубине сознанья тихо, нежно будет
Греть душу брошенный тобою дивный взгляд.
Liolina
2
0
18
Поезія | Версія для читання 18 бер 2013 о 20:24
Allochka
Критика
Оригінально подано образ дзеркала, що наділене функцією запам'ятовування й відтворення образу. Поміж рядків вірша крадеться якась таємничість, мабуть, це пов'язано із використанням дзеркала як об'єкта певного ритуалу. Очевидно, дзеркало чарівне, оскільки здатне передати через певний проміжок часу тепло одного лиш погляду.
Подібні роботи
