Без назви знову

Просто вилив душу за багатьох людей.

Я тут стою. Весь такий гарний, весь такий одягнений в дороге ,весь такий пахучий францією, весь такий багатий - весь папір у Франклінах, а зараз підженуть мені залізного дорогого та шикарного німця. Дивлюсь на зототу Швейцарію - там шоста вечора. Ще трохи і повернется з балу дама у червоній мов кров сукні. Тоді ресторан, багато людей. Багаті люди, дорогі омари - ми заляпали скатертину вином, але з нас не беруть грошей за збитки, бо я вчора виступав у їх місті. А коли дружина спить, я прямую до коханки. В неї там вино, погашене світло для романтики, дешева вечеря та великі груди, щоб зняти стрес буденності. А тоді мої думки приходять до тями, і я розумію що я в маршутці, зараз моя зупинка....
land icon
18
view icon
Проза | Версія для читання 20 бер 2013 о 05:59
Показати всі коментарі (5)
Bergino, а признайся чесно
22 бер 2013 о 00:01
Melaverde, Та що тут признаватися) сказав ж чесно, що ні) :Р Чесно)
22 бер 2013 о 01:07
Прикольно. Мені дуже сподобалась твоя замальовка
29 бер 2013 о 08:10
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024