Protest
Не слыша больше никого
И не надейтесь, не спасётесь
Пока в мозгах нет ничего
На лицах всех оскал от злости
На Бога, власть, на всех и вся
Они за вас кидают кости
Вы каждой драке готовы всегда
Сколько раз вас уже на*бали
И сколько еще на*бут
Кого бы вы не выбирали
Вас не спасут
И снова стоя на коленях
Вы слепо верите в одно
Что они приведут вас в светлое время
Без кризиса, войны и ГМО
Pit
4
0
18
Поезія | Версія для читання 21 бер 2013 о 16:20
Allochka
Критика
Вірш-констатація істинної думки: абсолютного й ідеального щастя досягти неможливо. Це так само недосяжно, як і абсолютний нуль.
Наше суспільство - це стадо левів, яким керують барани, і люди, забуваючи що вони леви, здатні самі встановлювати правила, вірять баранам, самі стають баранами і, дивлячись баранячими очима на оточуючий їх світ, в унісон повторюють, як мантру "аби не гірше"...
Подібні роботи
