Сніг
На віях сніжинки бринять,
Навколо усе таке миле!
Та руки в кишенях дрижать.
Я дивлюсь на цей світ крізь сніг,
Як дивлюсь на тебе крізь вечір.
Цей сніг на дорогу приліг,
Як я сперлась на твої плечі.
Прекрасні засніжені вулиці!
Прекрасна і моя любов.
В пухнастій зимовій цій музиці
Я чую тебе знов і знов.
Я вирвусь із дому тісного,
Пройдусь під засніженим небом.
Ніхто ж бо не знає, до кого
Я йду. А йду я до тебе.
Під мною ти снігом білієш,
Над мною летиш безтурботно.
Сніг – це ти. Проте не розумієш,
Що я зараз щаслива й самотня.
Я щаслива, бо ти поруч мене,
Ти всюди, де око сягне.
Я рукою торкнуся до тебе,
А ти легко погладиш мене.
Але думка про те, що все може
Розтануть з приходом весни,
Дуже страшить мене. Молю Бога,
Щоб дозволив любов зберегти.
Звичайно, ти можеш политись
Струмками розлук і журби,
На моїм обличчі розмитись
Й навічно у душу ввійти.
Міняються пори у році,
До кожної звикнуть встигаю,
А в душі вже давно живе хлопець,
Якого без тями кохаю.
Я би вічно по снігу ішла,
Лишаючи слід за собою.
Я не знаю, куди б я прийшла,
Неважливо. Лиш би з тобою.
2009 р.
Подібні роботи