П”ятдесяте лютого

Надворі - березень давно,
Бруньки - як квасолини.
Та сумно стукає в вікно
Кущ змерзлої калини.

Десь забарилася весна,
І снігу - безупину.
Сховалась, бідненька, вона
У проліска стеблину.

Бо п"ятдесяте вже число
У лютому сьогодні.
Циклоном зиму занесло
У календар погодній.

Урвався зимоньці терпець -
Чекати їй так довго!
Сердито зирка горобець
На зимнюю дорогу.

Закреслимо ми те число,
Бо п"ятдесят - не круто.
Той лютий де? - аж загуло.
І більш його не буде.

Кінець у березня - то вже
Весна співа в струмочках.
Маленька ж квітка збереже
Тепло в своїх листочках.
Цей вірш, тільки під назвою "Шістдесяте лютого", був викладений на поетичному сайті 31 березня 2012 року:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326563
Картина повторилася і цього року!
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 23 бер 2013 о 17:04
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Гарно змальовано образ надокучливої зими і довгождане очікування весни. Досить оптимістичним мотивом пройняті останні рядочки вірша. Вони підтверджують остаточну перемогу весни над зимою. Тільки рима передостанньої строфи потребує певних коректив, а в цілому вірш чудовий.
15 гру 2015 о 16:24
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022