П”ятдесяте лютого
Бруньки - як квасолини.
Та сумно стукає в вікно
Кущ змерзлої калини.
Десь забарилася весна,
І снігу - безупину.
Сховалась, бідненька, вона
У проліска стеблину.
Бо п"ятдесяте вже число
У лютому сьогодні.
Циклоном зиму занесло
У календар погодній.
Урвався зимоньці терпець -
Чекати їй так довго!
Сердито зирка горобець
На зимнюю дорогу.
Закреслимо ми те число,
Бо п"ятдесят - не круто.
Той лютий де? - аж загуло.
І більш його не буде.
Кінець у березня - то вже
Весна співа в струмочках.
Маленька ж квітка збереже
Тепло в своїх листочках.
Цей вірш, тільки під назвою "Шістдесяте лютого", був викладений на поетичному сайті 31 березня 2012 року:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326563
Картина повторилася і цього року!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326563
Картина повторилася і цього року!
Liolina
7
0
18
Поезія | Версія для читання 23 бер 2013 о 17:04
Подібні роботи
