Писала про сало
То що ж, це від істини і не далеко.
Бо той, хто вже зранку жує ананаси
І нагетси із кенгурячого м’яса,
Чи ті, хто за гроші скажені пошили
(Гадала, що кіт!) собі шубу з шиншили,
Ті, звісно, не знають, що сила – то сало.
Якщо у тарілку ще збоку поклали
Часник, помідор, гарний хліба окраєць,
То ти силу сала, звичайно, пізнаєш.
Бо різні є люди, смаки у всіх різні,
Одні люблять смачне, а інші – щось пісне.
В тарілці лежало рожевеньке сало,
Свіженьке, пахуче, що трохи дрижало.
Чекати високих не будемо істин.
Ось – сало, давайте швиденько вже їсти!
Показати всі коментарі (7)
Allochka
Критика
Апетитний вірш. Похвально, що автор розкрила особливість національної кухні й складову культури харчування нашого народу. Актуалізується думка про те, що потрібно не забувати про національні традиції у харчуванні, підтримувати, а не критикувати їх.
Подібні роботи