Я йду, щоб повернутись незабаром
Із попелу невіданих світів.
У далечінь незнаним тротуаром,
Захоплений колискою вітрів.
Я йду, щоб повернутись незабаром,
Із попелу змарнованих життів.
Не хочу бути я живим товаром,
В міцних руках усміхнених катів.
Я йду, щоб повернутись незабаром,
Із попелу прихованих надій.
Роки прожив, надіюся, недаром,
У пошуках нескорених стихій.
26.06.2012 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
12
2
18
Поезія | Версія для читання 04 гру 2012 о 04:36
Показати всі коментарі (5)
Цікаво пронизав увесь вірш ниточкою "із попелу"... Інтригу вималював. Кожен може собі для себе вибрати свій варіант куди він хоче піти в даний момент і для чого. Мені сподобалось
Вийшов міні-сюжет
Анонім
Критика
Рефрен "Я йду, щоб повернутись незабаром" додає оптимізму ідейному звучанню твору. А рефрен "із попелу" зміцнює упевненість у тому, що навіть на руїнах минулого можна побудувати тривке придешнє. Але краще вжити "невиданих" або "незвіданих" - думаю саме це Ви мали на увазі
Подібні роботи
