Буйний
***
Всі казали, що він буйний. Не раз потрапляв до міліції за свої численні витівки, але батько терпеливо витягав його з усіх халеп, не кажучи жодного прикрого слова, ніякого докору. Просто в його очах з'являлося трішки більше суму. У всьому звинувачував себе. Це він, батько, не зміг втримати біля себе гулящу дружину, яка весь час хотіла веселощів і гарного життя. Вона втекла до міста, залишивши на його руках малесенького сина. Через деякий час завела собі нову сім'ю, навіть не згадуючи про стару. Викинула їх зі свого життя, наче непотріб, б/у. Хлопчик ріс тихим і замкнутим. Батько і бабуся намагалися повністю компенсувати йому відсутність матері, виконували всілякі його забаганки, починаючи від найдорожчих іграшок і закінчуючи кругленькими сумами на кишенькові витрати. Підлітком почав випивати, зробився якимсь буйним, дикими, одержимим. Здається, у нього не було якогось того морального орієнтиру, того компасу, який показує, що можна, а чого - вже ні. Побити дівчину, слабшого за себе, вкрасти, збрехати... Для нього не було нічого цінного, вічного, ніяких критеріїв моральності.
Того вечора вони гарненько гульнули. Раптом хтось із друзів згадав, що "горілка без пива - гроші на вітер". "Не проблема" - вигукнув Віктор. Оглянувши кімнату, хлопець помітив батькову курточку. Порився в ній. "Джек - пот!" - прокричав, витягуючи ключі від майже новенького автомобіля. Швидко завантажились у машину. Свято продовжили в барі. Пили спиртне, наче воду, ніби це був останній день в житті молодиків. П'яний запал, адреналін, регіт, тяга до пригод... З дружніми стусанами та розмовами про повагу один до одного, знову запхалися в автомобіль. Різко зірвалися з місця, залишивши після себе тільки запах згореної гуми та хмару куряви. Віктор був щасливий, здавалось, весь світ належить тільки йому. Ніч, дорога, вірні друзі, вітер розкуйовджує волосся, вриваючись через розчинені вікна. Адреналін! Віктор все сильніше натискує на педаль газу. На спідометрі зашкалює позначка 180. А що далі?!! Все, як у гостросюжетному фільмі, сповільненому у напружених місцях. Машина злітає з дороги, відчуття вільного падіння, один хлопець встигає вистрибнути. Кілька переворотів у повітрі, неприємний скрегіт металу...
***
Один помер миттєво. Жодного перелому, синця, кровотечі... Чи серце завмерло від страху, а далі забуло, як битися? Чи ще щось... Хто його знає... Другий помер в лікарні, так і не прийшовши до тями. Третій, вистрибнувши з автомобіля, рачки приповз до лікарні, подолавши кілометр, а може, й більше. А Віктор? А Віктор переніс операцію, під час якої видалили селезінку; печінку, розірвану на чотири шматки, зшивали докупи... Віктор, якщо виживе, буде сидіти у в'язниці. Всі казали, що він буйний...
Оповідання опубліковане в газетах "Зоря Прикарпаття" та "Ключ".
Mozaika
6
0
18
Проза | Версія для читання 10 кві 2013 о 01:08
мітки: соціальна драма, проза, оповідання
Це не оповідання. Це моралізаторство. Причому ідеологічне і відкритим текстом.
Висновок? НЕ пийте, НЕ дебоширте, не будьте розбещеними, не ведіть неправильний спосіб життя. І що далі? Де трагедія, де страждання? Навіщо проста констатація.
Висновок? НЕ пийте, НЕ дебоширте, не будьте розбещеними, не ведіть неправильний спосіб життя. І що далі? Де трагедія, де страждання? Навіщо проста констатація.
Дякую за ваш відгук! Це одне з моїх перших оповідань. Зараз я й сама бачу, що написала його б по-іншому. Все ж таки розвиваюсь (принаймні я на це надіюсь
)А тоді вийшло так.
)А тоді вийшло так.
Allochka
Критика
Безславний кінець життя або таке ж безславне його продовження. Якщо свідомий читач зверне увагу на це оповідання, то, безумовно, зробить хоч якийсь висновок.
Подібні роботи
