На відстані

Я часто згадую прекрасні вечори,
коли у двох з тобою були ми,
і хоч між нами відстані тягучі крила,
я серцем і думками все одно з тобою мила.

І знову в памятяті обривки тої миті,
як ми удвох щасливі, хоч дощем облиті,
рука в руці, а погляд очі в очі,
і якось байдуже що десь вода біжить-хлюпоче, немов цей спогад обірвати хоче.

І навіть хоч в думках, та все одно з тобою,
пригорну ніжно теплою рукою,
і все ж наперекір вітрам з грозою,
в палких обіймах всеодно з тобою.

Бо відстань,- це як бурний вітер,
що не схотів давать вогню горіти,
щоб погасити він безжально хухав,
та врезультаті більш його роздмухав.

Тому, чим більше відстані зростання,
тим все міцнішим та палким стає кохання!
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 10 кві 2013 о 04:46
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (10)
Melaverde, дівчині теж яєць довго не носити в такому разі.
26 кві 2013 о 05:46
swinomatka, відразу на пательню підуть
26 кві 2013 о 05:49
Allochka Критика
Незважаючи на строкатість форми та деякі орфографічні дефекти (а їх бажано було б усунути), чітко вимальовується творчий задум й авторська ідея. А вона - в останніх двох рядках.
15 чер 2016 о 20:58
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024