***
Гарячим воском капає на стіл
Похмуре світло темної безодні.
І голосно рипить старий вініл.
В руках перо. На клаптику паперу
Вишкрябую несказані слова.
Неначе та розлючена пантера
За вікнами завіса снігова.
11.12.2012 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
10
1
18
Поезія | Версія для читання 12 гру 2012 о 03:38
Анонім
Критика
Поміж Ваших рядочків проглядається образ ченця-самітника, поета й літописця. Його настрій доповнює погода за вікном. Насправді, мало слів, а сказано багато. Але, на жаль, в образі цього самотнього ліричного героя не видно майбутнього, він живе єдиною миттю, яка починається і закінчується тут і зараз
Подібні роботи
