знайому пісню
а ярмарок все не стихав
було завізно
між светрів апельсинів круп
цукерок солі
чиясь душа блукала тут
без парасолі
її питали торгаші
що вас цікавить
самотньо так було душі
і страшно навіть
що серед тисячі людей
в тісних провулках
вона ні в кого не знайде
собі притулку
невже такий сумний прирік
її недолі
що так блукати їй повік
без парасолі
МІРА
9
1
18
Poetry | Reading version 18 nov 2011 at 07:04
Similar works
