***
віршотравні
віршочервні
віриш травам
більше аніж собі
зустрічаєш зіхлялі ранки
після ночі приводиш дні
відхиляєш цупку фіранку
відкриваєш своє вікно
і вигадуєш віршотрави
в льосі спіє сухе вино
і підморгує кволе сонце
заливає прозорі дні
ніби вина терпкі у склянку
ти рахуєш свої віршодні
потім травні і червні пусті
вже не віршо-
вже досить
ні
ти вигадуєш
віршосерпень
поки зріє терпке вино
поки сонце моргає зранку
ти вигадуєш лиш одно
віршочервні
віршотравні
віриш травам
але не собі
наливаєш вино у склянку
і вигадуєш віршодні
11.04.2013 р.
Solia_Boiko
4
0
18
Поезія | Версія для читання 30 кві 2013 о 00:34
Подібні роботи
