Пусти мене
Коли бентежне почуття палає в крові,
Коли уява до небес пливе й злітає,
А серце, наче вихор підкидає.
Пусти в цю теплу і весняну днину,
Нехай від спалаху ніколи не спочину,
Відкрий нові контрасти, свіжі гами,
І пригорни в обійми як до мами.
Пусти і розбуди із поцілунком,
Втамуй всю спрагу із своїм дарунком,
Змалюй портрет в гармонії кохання,
І наділи духовністю зізнання.
Пусти мене в своє життя любове,
Коли немає більше страху й болю,
Коли усе розквітло та зростає,
А почуття ніколи не минає.
29/04/2013
Mila
4
0
18
Поезія | Версія для читання 30 кві 2013 о 05:06
Allochka
Критика
Прагнення пізнати справжні почуття - провідна думка твору. Душа ліричної героїні квітує і сяє. Єдине, над чим можна подискутувати, - це "почуття, яке ніколи не минає".
1
Так з часом може все минути якщо це було просто закоханість чи вимишлене почуття, коли ж дійсно любов вона триває вічність
Подібні роботи
