По-новому себе калічу. Я згораю.

По губам стікає кров одвічних мук,
А я стомилась жити в хвилях твоїх рук.
А я замерзла в жерлі твого вулкану,
Довіряти вітрові я більш не стану.

Оббила ноги я, і всі коліна,
Тобою марила, тобою я хворіла.
Об тебе обпалила свої руки,
Та не промовила тоді ні звуку.

Здаю позиції, тікаю, плачу,
Нехай я все сьогодні й втрачу.
А потім знову повертаю,
По-новому себе калічу. Я згораю.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 17 гру 2012 о 05:22
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Реалістично показано через фізичний стан душевні муки ліричної героїні. Вони викликані або нерозділеним коханням, або знехтуваними почуттями...
Тільки виправте "по губаХ".
27 кві 2016 о 17:05
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024