справжнє
за пустими пляшками
цигарковими пачками
і тими нудними віршами
які я знаходив у твоєму смітнику
коли тобі виповнилось 40 і ти
сказав мені що кинув
зав*язав морський вузол на тій
літературі по якій у тебе довгий час була ностальгія
ті обдерті шпалери коричневого кольору в візерунок
коли ти палив і читав свої вірші коли обливав усіх брудом
і це було правда
і це було в кайф
бо світ справді проглядався між твоїх рядків
а люди у них тонули без надії на спасенне коло
і коли я дочитував твою книгу я зрозумів
тебе ніколи ні за яких умов не видадуть
бо люди уже дивляться в дзеркало
і не помічають уже там нічого
бо ті самі люди накладають руки на себе
дивлячись у те саме дзеркало
бо люди не здатні розрізнити себе у твоїх-між-рядків
Подібні роботи
