Искренность

Под светлое пение церковного хора
Иль зажатой гитарной струны до упора
Промелькнёт мимо черт умилённого взора
Пару жизненных строк и немая слеза.

И октавою выше тихий голос прольётся,
Что невольно случайного сердца коснётся,
И неведомое ранее чувство проснётся -
Не оставит оно равнодушным тебя.

И откроет врата свои новый мирок,
Где немало улыбок и различных тревог.
Он до этого был тебе крайне делёк,
А теперь ты вот стал его малою частью.

А потом тишина: просто кончилась песня,
И спускаться пора с высоты поднебесья,
Но не раз эти новые чувства воскреснут,
Ибо в памяти жить они будут всегда.
06.05.2011, для Дарины Самойленко
ManVector
ManVector
land icon
18
view icon
Poetry | Reading version 02 may 2013 at 03:49
Дійсно щирість - не у кожного зустрінеш, така риса характеру говорить про те,яка справді людина
02 may 2013 at 22:17
Mila, насправді таких людей більше, ніж ми можемо думати.. що несказанно радує
02 may 2013 at 22:35
Allochka Critique
Щирість або є, або її немає і не може бути апріорі. Усе залежить від людини. Зміст твору "високий", розрахований на вдумливого, інтелектуально готового до його сприйняття читача.
23 may 2016 at 21:34
Similar works
line
About us Our team Support
Країна творчості JURAMAX логотип
Land of creativity JURAMAX © 2010-2026
Українська English Deutsch Italiano Polski Magyar