Ікона
Вона плакала, і її сльози торкалися постарілих за останні дні рук. Ікона якій вона молилась, не додавала ані спокою, ані сил. Це дитя ганебного світу знало, що зробило лихо. Аборт.
Вона стояла на колінах і молила прощення. Низ її живота скував страшенний біль, голова паморочилась, і було важко тримати рівновагу. Її губи ледь ледь шептали: "Прости..."
Кишені наповнені горем і всесвітнім непорозумінням. Лиш вона і її біль. Вона не поділиться, і не буде кричати про втрату. Вона зробила свій вибір.Вбивця. За обставинами, звісно. Та чи змінить це взагалі щось?
eFJey, тут потрібно мати розум...або принаймні з кимось поспілкуватись...Людей судити не можна, я знаю, але коли таке трапляється я не знахожу виправдань цьому...
Allochka
Критика
Влучна назва. Вона дещо відволікає від суті вчинку героїні та триває інтригу до середини твору. Реалістично виражено каяття людини, що вчинила непоправне.
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором