Глянула на мене...

Глянула на мене поглядом високим,
Гордим, але теплим, як липневий день.
Усміхнулась мила, – майже ненароком! –
А утім, від того, що весна іде.

А утім, від того, що і я всміхнуся.
Боже, це взаємність! Не любов, а все ж…
Обнімай скоріше, березень вернувся
І руйнує серце сотнею пожеж.

Десь на небі тихо молодість ридає,
Хоч у грудях подих все ще не зачах.
Завтра ти про мене більше не згадаєш,
Та сьогодні я лиш у твоїх очах...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 02 тра 2013 о 17:35
мітки: вірш, поезія
гарно)
02 тра 2013 о 18:39
Allochka Критика
Замилування викликає Ваша поезія. Так гарно змалювали захоплення поглядом й усмішкою дівчини. Вам вдалося зобразити МИТЬ, коли збіглись у часі погляд і усмішка обох ліричних героїв.
21 січ 2016 о 22:37
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024