Снова и опять одни
Что же с людьми? И сколько можно рушить
Созданные кровью, потом, сердцем
Эти наши мосты. Словами обезоружить
Нет труда, но также нету и смысла.
Как всегда сомненья разом зависли.
Бе́з конца одно лишь непониманье -
Попытки придушить свои больные желанья.
2011. Найдено в старой тетрадке и задумывалось как песня. Решил опубликовать
Показати всі коментарі (7)
ManVector, Часто натыкаюсь на такие произведения,с уклоном на одиночество. Как-то грустно читать такое весной,когда спину жарит солнце
MissCoon, пока ничего более весеннего у меня не вышло
http://juramax.com/work.php?id=4229
http://juramax.com/work.php?id=4229
1
Allochka
Критика
Дійсно, звучить, як пісня. Відчувається певне розчарування ліричного героя у житті. Він навіть готовий зруйнувати усе, що великими зусиллями створювалось. Напевно, ним керує нерозуміння того, що відбувається.
Подібні роботи