Пам'ятаєш?. .

Минають дні, минають ночі...
Я пам'ятаю, не забув:
Оті одні нефритні очі,
І почуття, що я відчув.

Не треба хибних віщувань.
Простих лиш кілька запитань...

Чому красива ти настільки,
Що душу радість залива?
Чому зваблива ти настільки,
Що серце грає - виграва?

Але не зараз. Чуєш? Годі!..
Розкажеш потім, при нагоді...

На небі зорі де барвисті,
Знайду я, й обійму тебе.
Скажи слова лиш ті вогнисті:
Що пам'ятаєш ти мене!
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 17 гру 2012 о 06:53
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Хоч слова прості, зате звучні! Легкий стиль, так і відчутно подув вітру в обличчя, коли ліричний герой спішить на побачення зі своєю коханою. Так і хочеться запропонувати юнакам цитувати Вас при зістрічі з любою дівчиною
02 гру 2015 о 06:36
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024