Поринути з тобою в море, в океан
Твоя ніжність – це намисто,
Можливо, це ненавмисно,
Але ти мій Ватикан.
Моя любов, моя стихія,
Це почуття постійно гріє.
Прагну твою руку завше тримати,
Відчувати твій солодкий аромат,
Ти мій підходящий клімат,
Мені необхідно тебе відчувати.
Heart
4
0
18
Поезія | Версія для читання 05 тра 2013 о 01:17
Це рубаї? Вони наче скульптура із позмащуваних до купи шматочків білого, чорного і сірого хліба. Така собі химерна дивовижа. У тебе дуже індивідуалізоване бачення речей. I like you.
swinomatka, Щиро дякую) такими словами мою творчість ще ніхто не характеризував) з приводу "рубаї" не знаю, я себе в рамки не вганяю, просто пишу)
Подібні роботи
