Contra spem spero

Мовчки гуляю по вулицях міста,
Неможу знайти для себе я місця,
В серці вона, але біль розпирає,
гуляю вже сам, він її обіймає.


Що буде між нами я вже не знаю,
Та серце болить і крик розриває,
Так сумно мені, вона біля нього,
В душі так щемить, не зробиш нічого.
Хочу почути від неї кохаю,
Скажіть що робити, її я втрачаю.


І мрії, як дим, так болісно тануть,
Тебе я кохати не перестану,
Я мріяв про те, щоб бути з тобою,
Нема вже нічого у мене, крім болю,
Та прошу тебе, щоб була щаслива,
Бо ти моя рідна, бо ти моя мила.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 17 гру 2012 о 08:20
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Реалістично змальовано біль ліричного героя, який переживає драму нерозділеного кохання. Похвально, що у фіналі твору ліричний герой зичить щастя своїй коханій, навіть якщо вона буде з іншим. Це свідчить про щирість почуттів ліричного героя.
Раджу Вам поправити мовленнєве оформлення: "не можу" - окремо, у передостанньому рядку другої строфи "кохаю" варто взяти у лапки.
09 гру 2015 о 19:19
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024