Осінь

Це стан душі коли ти не радієш, але і не сумуєш... там в глибині панує не визначеність...самотність
Чогось не вистачає...когось бракує поряд...
Ми задумливо і мрійливо дивимось у вікно сидячи в дома, на роботі, чи просто їдемо в транспорті...
Не помічаємо перехожих, не посміхаємось їм поглядом, ми схожі на зомбі...
Просипаємо ранком, не почувши звук будильника!
Забуваємо геть про все!
Та все ж вийшовши на вулицю, і пройшовшись стежкою по парку,ми оживаємо коли бачимо всю красу яку несе осінь!
Оживаємо бачучи кольори які нас оточують!
І хоч там далеко і глибоко в душі у нас ще є туга за літом, ми забуваємо її, адже осінь дарує нам зовсім нові відчуття і зовсім інший настрій!
І ми не зважаємо що тепер нам прийдеться вдіватись тепліше, і те що дні ставатимуть коротшими!
Ми радіємо, адже тепер у нас більше часу помріяти, нам захочеться вечером просто посидіти біля вікна і подивитись як паде дощ!
Нам захочеться посидіти з друзями за чашкою чаю і спокійно побесідувати на різні теми!
А часом і просто на одинці, з думками!
Тільки осінню наші мрії будуть безмежними!
І щоб ми не побажали, вона здійснить все!
Також з приходом осені ми захочемо щось змінити в нашому житті!
Нам здаватиметься що саме тепер, буде все по іншому!
Ми не робитимемо попередніх помилок!
Ми не будемо попадатись на старі пастки!
Ми просто почнемо все з "чистої сторінки"!
Адже осінь замалює все що було до цього часу!
А навіть зробивши якусь помилку,ми знатимемо, що попереду буде зима, а там вже точно, все буде по іншому...
© Андрій Петльований
18.09.2012
Similar works
Work was depublished by author
Work was depublished by author
Work was depublished by author
Work was depublished by author




Що то за ностальгія серед весни?!
