Дванадцять тижнів
Куди вони ділись, не знаю.
Напевно, тихенько втекли від прозріння,
А я їх і не доганяю.
Не варті ці тижні того, щоб щоночі
Всміхатись комп’ютеру й трубці.
Я не покохала його хитрі очі,
Не треба триматись з ним в купці.
Направду полегшало після утечі
Тих довгих дванадцяти тижнів.
Нема ані ніжності, ні ворожнечі.
Він просто зостався колишнім.
2012 р.
Amster_Dama
6
0
18
Поезія | Версія для читання 07 тра 2013 о 19:01
Подібні роботи
