По слідах травню
Травичка рясно в’ється на землі,
І вже не хмарно, сонячно та світло,
Запашним ароматом ллються дні.
Такі весняні, теплі ясні ранки,
Запалюють і вогник на душі,
І хочеться діждатися світанків,
Пробігтися по капельках роси.
Ковток повітря, наче прохолода,
І свіжості омріяної мить,
Твоя нестримна на душі погода,
Малює настрій та життєвий світ.
Штрихи сюжету весна підбирала,
З жовтогарячих та зелених барв,
Слідами травню рясно заквітчала,
Насипавши духмяних, ніжних фарб.
Mila
6
0
18
Поезія | Версія для читання 08 тра 2013 о 06:24
Подібні роботи
