Странник
Живет чудак к всему готов
Он идет своей дорогой
С улыбкой встретит все тривоги
С меётся бедам он в лицо...
Идет техонько и не знает
Зачем й куда видет сей путь
И боли все спути сметает
И знает жизни не вернуть
он тихо ищет жизни суть...
Он ходит вечно одиноким
И никому не нужен он
Зачем ему сей мир жистокий
Зачем покинул свой он дом
Он ищет тихо путь Свой к раю
И все сметая на пути
С расветом каждим погибает
И в прошлое дороги не найти...
Куда идешь ты бедный странник
Живи как каждый на земле
Зачем стремится к тебе к Раю
Ведь Рай всегда придет к тебе...
mr_Warden
2
0
18
Поезія | Версія для читання 17 гру 2012 о 08:23
Анонім
Критика
Актуалізується проблема місця маленької людини у світі, пошук сенсу життя. Ця проблема теж вирішується оригінально: не треба пориватись до раю, адже рай сам знайде людину. Цю думку можна по-різному аргументувати. Один із варіантів її трактування такий: потрібно жити чесно, тоді й дорога в рай буде прокладена, і навпаки. Виправте "смеется" (разом), "тихонько",
Подібні роботи
