Я твой снег

Ложусь на ладони твои теплым снегом
Видишь облако? Скоро там буду я,
Вынимаешь последнюю сигарету
Сжигаешь лёгкие, так же как солнце меня

Ищу приюта, прячась в волосах
Зачем тебе понадобилась шапка?
Не правда ли сегодня слишком жарко?
Так нежно таю на мягких губах

В те дни, когда ты ходишь без перчаток
И чашкой кофе согреваешь руки
Не надо стряхивать мои остатки
Позволь мне умереть, и сладость муки...

Позволь еще немного быть с тобой мой человек
И разве важно, то что я лишь снег??
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 17 гру 2012 о 22:34
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Задля того, аби бути поряд із коханою людиною, лірична героїня "перевтілилась" у сніг. Казкове й неординарне "перевтілення". Тільки відокремте звертання, "мой человек", рими не завадило б упорядкувати, а так вірш гарний
11 січ 2016 о 02:16
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024