Тиха неувага
Ну куди кохання знову привело?
Фея-чарівниця з юними очима
Сіє в моє серце зорі і тепло.
Ні, вона принцеса! Молода княгиня
І на крилах юні щастячко несе…
А краса в зіницях, наче небо синя,
Може й не безмежна, та для мене – все.
І нехай у душу ще немає ходу –
Все-одно там світло, а не дика тьма.
Так, вона байдужа, – холодніша льоду! –
А утім, для мене гарячіш нема…
22.07.2011 р.
V_Shevchuk
9
1
18
Поезія | Версія для читання 18 гру 2012 о 01:22
Показати всі коментарі (4)
Allochka
Критика
Дуже гарний вірш. Відчувається чистота почуттів, щире замилування образом коханої. Із поетичних рядків стає очевидним, що молода княгиня не впускає свого шанувальника у власну душу, проявляє холодну байдужість, але ліричний герой все одно зігрівається її красою і світлістю.
Подібні роботи
