аби забувати

так не боліло вже давно
уже давно так не щеміло
ми не повинні розуміти,
що ми творили так невміло.

ми не повинні звучати.
ми не повинні йти разом.
наші дороги - вир стрімчатий,
котрий лиш затихає джазом.

я хочу цей звук відчути,
відчувати його в долонях,
будь які звуки відторгнути
торкаючись судин на скронях.

усе, що я маю - віддати,
видавати, розкидати, продати,
просто - аби не відчувати,
просто, аби забувати.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 10 тра 2013 о 18:12
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Лірична героїня прагне забути щось. Очевидно, такий її стан викликаний якимись пережитими невдачами. Скоріш за все, йдеться про нещасливе кохання. Виправте "будь-які".
14 бер 2016 о 14:49
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024